Повернутись до Теми 13
Попередній Урок 1 Загальні відомості про облицювання на сухих сумішах
Урок 2 Вимоги ДБН до облицювальних робіт на сухих сумішах
Вимоги та рекомендації цього розділу поширюються на облицювальні роботи, що виконуються на будівельних об'єктах із застосуванням сухих сумішей. Їх потрібно дотримуватися при облицюванні зовнішніх і внутрішніх поверхонь будинків та споруд.
Конструктивні рішення облицювання, застосовувані основні й допоміжні матеріали, а також номенклатура, розміри та колір облицювальних матеріалів встановлюються проектом на кожен конкретний об'єкт з урахуванням вимог будівельних Норм.
До початку облицювальних робіт мають бути закінчені всі роботи, виконання яких може призвести до пошкодження облицьованих поверхонь.
Поверхні, що підлягають облицюванню, не повинні мати відхилень від вертикалі й горизонталі, що перевищують такі допуски:
- - для стін на довжині 2м - менше 3 мм; у всьому приміщенні по вертикалі - менше 4 мм, по горизонталі - менше 6 мм;
- - для підлог на довжині 2м - менше 4 мм; у всьому приміщенні - менше 5 мм.
Для облицювання конструкцій із застосуванням плиток, водопоглинання яких становить понад 3 %, потрібно використовувати розчинові суміші призначенні для плиток з підвищеним водопоглинанням, а для затирання швів між ними - фуги для пористої плитки. Для облицювання конструкцій із застосуванням плиток, водопоглинання яких менше 3 %, треба використовувати клейові суміші для щільних плиток, а для затирання швів між ними- фуги для щільних плиток. Облицювання стінових конструкцій плитами з природного каменю та бетону, які мають товщину понад 10 мм та розміри понад 400х400 мм, слід виконувати, застосовуючи клейові суміші для природного каменю з додатковим механічним прикріпленням до конструкцій.
Для встановлення металевих кріпильних елементів (шпильок, скоб, гаків, анкерів, петель) у конструкціях будинків та в облицювальних плитах із природного каменю й бетону потрібно використовувати сухі суміші для анкерування.
Отвори під кріпильні вироби треба висвердлювати глибиною не менш як 100 мм відповідно до попередньої розмітки. У разі використання сухих сумішей діаметр просвердлених отворів не повинен перевищувати діаметр кріпильного елемента більш як на 40 мм.
Розчинові суміші для анкерування потрібно готувати в об'ємах, які дають змогу використовувати їх протягом часу, зазначеного в інструкції до даних сумішей.
Для приготування розчинових сумішей групи З4, призначених для заповнення отворів під кріпильні вироби, співвідношення сухої суміші і води слід приймати 2:1 (за об'ємом). Тужавлення розчинових сумішей групи З4 починається через 4 хв після замішування. Отвір для кріпильного елемента потрібно заповнювати розчиновою сумішшю групи З4 не пізніше, ніж через 3 хв з моменту її приготування. В отвір потрібно відразу вставити кріпильний елемент, а надлишок розчинової суміші, що утворився після встановлення кріпильного елемента, видалити.
Облицьовуючи поверхні плитами з природного каменю та бетону з додатковим механічним закріпленням плит, просвіти між стіною й облицювальним матеріалом слід заповнювати роз-чиновими сумішами груп К2 і К3 рідшої консистенції.
Після заповнення проміжку між поверхнею, що облицьовується, та облицювальним матеріалом потрібно зняти розчинову суміш, яка виступила зі швів, а шви між плитами очистити від розчинової суміші на глибину, що дорівнює товщині облицювального матеріалу.
Для вирівнювання поверхонь, що підлягають облицюванню, потрібно застосовувати розчинові суміші ремонтні для стін та окремо - для підлог. Допускається також застосування клейових сумішей, якими виконують облицювання. Попередньо дефектні місця слід зволожити водою. Основи з високою вбирною здатністю треба зволожувати багаторазово.
Облицювальні роботи виконують по закінченні 24 год з моменту заповнення дефектних місць вирівнювальними сумішами.
Робочі суміші для закріплення облицювальних матеріалів і для затирання швів слід приготовляти безпосередньо перед використанням, перемішуючи суху суміш і воду. Співвідношення об'ємів сухої суміші та води треба приймати відповідно до інструкції з застосування кожної конкретної сухої суміші.
При облицюванні поверхонь клейові розчинові суміші мають наноситися на основу шаром, товщина якого дорівнює висоті зубця терки, який добирають залежно від розмірів плитки:
Розміри плитки, мм...………………………………....200´200 200´250 300´300 400´400
Висота зубця терки, мм ,………………….....……………6 8 10 12
Облицьовуючи стандартні основи (штукатурка, витримана не менше 28 діб; бетон, витриманий не менше 3 міс після виготовлення), а також основи, покриті раніше воднодисперсійними фарбами, всередині будинків з вологістю не більш як 60 %, облицювальні матеріали можна укладати без попередньої обробки ґрунтовкою.
Виконуючи облицювальні роботи на поверхнях усіх видів, клейові розчинові суміші потрібно наносити на таку площу основи, яку можна облицювати протягом 10-15 хв.
Плитки замочувати не можна.
Укладені в проектне положення плитки допускається коректувати впродовж 10-15 хв після укладання.
Внутрішню поверхню резервуарів, підлоги ванних кімнат, душових та інших приміщень, що експлуатуються у вологому середовищі, потрібно попередньо, перед облицюванням, покривати гідроізоляційними сумішами , які мають гарне зчеплення з матеріалом конструкції та з клейовими сумішами, що використовуються для закріплення плитки.
Сталеві елементи, що прилягають до облицювання, мають бути захищені від корозії відповідно до вимог СНіП 2.03.11, СНіП 3.04.01 і СНіП 3.04.03.
На площах понад 30 м2 в облицюванні потрібно влаштовувати деформаційні шви, які заповнюються силіконовим герметиком. Деформаційні шви, які є в основі, повинні дублюватися в облицюванні. |