Повернутись  до  Теми 16 Монтаж збірних залізобетонних елементів  та геодезичне  забезпечення будівництва

Урок 1.    Монтаж колон

Колони монтують за допомогою кондукторів, клинків і захватних пристроїв.
Колони першого поверху встановлюють у стакани фундаментів у такій послідовності. За допомогою геодезичних приладів на верхній грані фундаменту і на колоні наносять осьові риски. Підливають (при необхідності) бетоном дно стакана до необхідної проектної відмітки. Стропують, підіймають і установлюють колону, щоб співпадали осьові риски колони з осьовими рисками фундаменту. Вивіряють і тимчасово закріплюють колону за допомогою кондукторів або клинів (при малогабаритних колонах).
Для піднімання колон застосовують фрикційні захвати (рис. 1, г), універсальні стропи (рис. 1, а), напівавтоматичні (в) та інші захвати.

Рис. 1. Пристосування для стропування залізобетонних
колон: а - легких колон універсальним стропом в обхват, б — важких колон подвійним стропом за монтажні петлі, в - напівавтоматична траверса, г - фракційний захват; 1 - кронштейн, 2 - тросик, 3 - металевий штир, 4 — колона, 5 — захоплюючі балочки, 6 - защіпка

При установленні колони її фундамент (у стакан) до розстропування перевіряють її положення згідно осьових рисок і по вертикалі, потім тимчасово закріплюють, і лише після цього знімають стропи з колони. До замонолічування  колони у стакані фундаменту її остаточно виміряють: переконуються у тому, що колона встановлена строго по вертикалі, а нанесені риски співпадають. Якщо колони закріпляють клиннями, то з кожного боку забивають по одному клину, щоб він був вище обрізу на 120 мм для легкого виймання після бетонування (рис. 2,г).
Кондуктори для закріплення колон масою до 5 т складаються (8) з двох фермочок і стяжних болтів. Основою формочки опираються на поверхню фундаменту (через гвинтові домкрати), після установлення притискаються до колони стяжними болтами (рис. 2, а).
При обпирані колони на рівні перекриття для тимчасового кріплення застосовують жорсткі підкоси і гнучкі в'язі -розчалки. Постійне кріплення між .колонами виконують шляхом зварювання закладних деталей з наступним замонолічуванням бетоном.

Рис. 2. Тимчасове закріплення колони масою до 5 т в стакані фундаменту: а - загальний вигляд, б- схема рихтування колони вплані, в - схема рихтування колони по вертикалі; 1 - фермочка, 2 - стяжний болт, 3 — домкрат, 4 — підкладки, 5— гвинтові домкрати кондуктора; 2 - тимчасове закріплення колони (1), клинками (2)

Вимоги до якості монтажних робіт згідно СНиП III-73 наступні. Контроль якості монтажу збірних конструкцій починають з приймання доставлених деталей і елементів; потім контролюють якість виконаних робіт під час їх виконання. Для забезпечення високої якості робіт необхідно суворо
дотримуватися технології і послідовності монтажу. Монтажні роботи виконують, як правило, на цементних розчинах. Необхідно використовувати розчин тільки до початку тужавіння, не розбавляти його водою, перелопачувати на робочому місці перед розстиланням постелі. Товщина швів допускається 15 мм, а в окремих випадках - до 20 мм. Відхилення рядів блочної кладки від горизонталі на довжині 10 м допускається в межах 20 мм. Зазори між правилом і вертикальною поверхнею допускаються не більше 5 мм. Відхилення кутів від вертикалі допускається на один поверх 10 мм, а на весь будинок — ЗО мм. Зміщення осей фундаменту допускається ± 10 мм, а осей балок - ± 5 мм. Особливу увагу необхідно приділяти монтажу колон. Щоб помилки монтажу можна було справити, у процесі зведення будівлі необхідно після монтажу перекриття кожного поверху геодезичним інструментом перевіряти горизонтальність, вертикальність, розміщення осей несущих конструкцій і записувати в журнал. Щоб забезпечити рівномірне осідання і стійкість зведених конструкцій, необхідно виконувати їх монтаж по всьому периметру будівлі. Відставання монтажу блоків по висоті на захватках допускається тільки у межах одного поверху. Розрив у цьому випадку повинен бути ступінчастим.

Наступний  Урок 2 Монтаж  залізобетонних  мостів