Повернутись до Теми 5
Урок 1 Види розчинів, якi використовують для лицювання поверхонь і настилання підлоги. Склади розчинів для лицювання
Для кріплення плиток при облицюванні стін і влаштуванні підлог застосовують цементно-піщані розчини. Доставлені на робоче місце лицювальника готові розчини повинні мати достатню зручнокуладуванність, тобто розподілятися рівним суцільним шаром необхідної товщини, щільно прилягаючи до основи.
 Зручноукладуваність розчинної суміші характеризується рухливістю, тобто глибиною занурення еталонного конуса, і дорівнює 4 - 6 см (у загустілих розчинів рухливість зменшується), і водоутримуючою здатністю, тобто здатністю не розшаровуватися при укладанні на пористу основу, інакше затверділий розчин буде мати недостатню міцність.
Склади розчинів для облицювальних робіт встановлюють будівельні лабораторії з урахуванням вимог до поверхонь що облицьовуються..
Розчини з зменшеним вмістом цементу (бідні) мають невисоку міцність, але менш схильні до розтріскування і володіють кращим зчепленням з основою і облицювальною плиткою.
Розчини з збільшеним вмістом цементу (жирні) відрізняються високою міцністю, проте з плином часу у них порушується зчеплення між облицювальною плиткою і основою.
Для плиткових робіт використовують цементно-піщані розчини, які дозуються в частинах за об'ємом.
Для облицювання вертикальних поверхонь розчини, що готуються на цементі марки 400, мають відношення цементу та заповнювача - 1: 6, на цементах марки 500 - 600 - 1: 8. Для збільшення пластичності в розчин вводять пластифікатори, наприклад 5% -ний водний розчин милонафту в кількості 1,2 кг на 1 м3. Рухливість таких розчинів 5 - 6 см; марка - не нижче 50.
Для настилання плиткових підлог розчини, що готуються на цементі марки 400, мають співвідношення цементу та наповнювача - 1: 3, на цементах марки 500 - 1: 3,5. Для зменшення усадки при твердінні розчину використовують крупний пісок з розмірами зерен 1,2 - 3 мм. Рухливість розчинів 5 - 6 см; марка - не нижче 150.
Розчини для хімічно стійких підлог і облицювань
На хімічних підприємствах рідини і гази руйнівно діють на будівельні конструкції. Для захисту від агресивних впливів середовища настилку плиткових підлог і облицювання стін виконують на кислототривких розчинах марки 150 - 200.
Кислототривкі розчини складаються з в'яжучого, заповнювача, наповнювача, протверджувача і добавок. В'яжуче - рідке скло (натрієве або калієве) - являє собою рідину жовтого або коричневого кольору. Заповнювачем є природний кварцовий пісок або штучний, з бою штучних керамічних виробів, граніту та інших кислостійких гірських порід; крупність зерен піску не більше 1,2 мм. Наповнювач - тонкомелений порошок з діабазу, андезиту та інших кислотостійких гірських порід або кислототривкого цементу, які вводять в склади по відношенню до заповнювача (піску) в пропорції 1: 1 або 1: 3. Протверджувач - тонко подрібнений порошок кремнефтористого натрію. Також можливе введення полімерних добавок (фурфурол, фуріловий спирт та ін.) Такі розчини надають покриттям щільність і непроникність при впливі кислот, води та інших рідин.
Склади розчинів для хімічно стійких підлог і облицювань визначають у будівельній лабораторії з урахуванням агресивності виробничого середовища. Наприклад, кислототривкі розчини можуть мати такий склад : Рідке натрієве скло - 1; кварцовий пісок - 2; тонкомолотий порошок діабазу - 2; кремнефторістий натрій - 0,15; фуріловий спирт - 0,03.
Готують кислототривкі розчини безпосередньо біля місця роботи в розчинозмішувачах невеликої місткості - СО-46А або СО-23Б, оскільки наявність отверджувача недає можливості транспортувати розчини на відстані.
Заміс (порцію) кислототривкого розчину, яку зачиняють рідким склом, готують в наступному порядку: завантажують у розчинозмішувач дозовану кількість піску; засипають приготовлену заздалегідь суміш з тонкомолотого наповнювача і затверджувача; матеріали, завантажені в розчинозмішувач, перемішують протягом 3-4 хв; заливають приготований заздалегідь розчин рідкого скла і полімерної добавки і перемішують в барабані змішувача протягом 3-5 хв до отримання однорідної маси. Легкоукладальність приготованого замісу визначають рухливістю (в межах 4-5 см) і здатністю не розшаровуватися при укладанні на пористу основу.
Порцію кислототривкого розчину готують в такому обсязі, щоб її можна було виробити протягом 40 хв. Після закінчення цього терміну приготовлена суміш починає схоплюватися, втрачає легкоукладальність і стає непридатною для використання. Додавати в приготовлений заміс рідке скло, воду і наповнювачі не дозволяється.
Приміщення, де готують кислототривкі розчини, повинні бути сухими та чистими з температурою повітря не нижче 15 ° С. Сухі суміші для розчинів, що зачиняються рідким склом, готують із запасом на 3-4 дні роботи і зберігають у сухому приміщенні, не допускаючи їх забруднення. Рідке скло перед вживанням проціджують через сито для видалення згустків; його температура повинна бути не нижче 15 ° С. Всі сипучі матеріали для кислототривких розчинів зберігають окремо в сухому приміщенні; рідини - у герметично закритій тарі при позитивній температурі.
Перевірте свої зання з даного уроку за допомогою тесту /2rl/2r/t5/u1/urok_1.mtf
Наступний Урок 2 Інструменти і інвентар для приготування розчинів. Правила приготування розчинів вручну | 
