Повернутись  до  Теми 11

Урок 1 Дефекти поверхонь, якi облицьовані керамічними, глазурованими та іншими плитками. Способи виявлення  дефектів.

До найбільш поширеного браку в роботі плиточника можна віднести наступні недоліки:

• Порожнечі під плиткою. На підлозі плитка в цих місцях розколюється, якщо наступити каблуком, особливо шпилькою. На стінах плитка в таких місцях не тріскається, але в порожнечі може проникнути вода, а це сприятливе середовище для плісняви і комах.
• Нестикування швів. Плиточник почав укладання з однієї стіни і пішов по кругу. Одна стіна, інша. І усе добре. А ось коли доходить до своєї відправної точки, отримує нестикування швів. Добре якщо шириною, що не перевищує товщину шва, - таку різницю ще можна "припудрити" фугою. У іншому  ж випадку так просто не відбудешся.
• Зневага сортуванням плитки. Як це відбувається? Не надаючи особливого значення, починають облицювання поверхонь, які будуть приховані за меблями, пральною машиною або іншими сантехнічними приладами. А коли приходить час облицювання відкритих ділянок, з'ясовується, що залишилися плитки з незначними дефектами (сколами, іншим відтінком та ін.). Доводиться знову їхати в магазин за новою упаковкою кахлю, хоча це можна було передбачити заздалегідь.
• Погана підгонка і підрізування під сантехприбори. Взагалі, це відразу говорить або про низьку кваліфікацію плиточника, або про халтуру. У будь-якому випадку, швидше за все, краще звернутися до іншого майстра.
• Відхилення по горизонталі і вертикалі є результатом поганої підготовки стін і підлоги, що знову ж таки говорить про низьку кваліфікацію плиточника. Також про це свідчать перепади між плитками.

1. Щоб визначити ділянки пошко­дження облицювання, рукояткою лопатки плиточника простукують кожну плитку і по звуку визначають міцність її зчеплення з шаром роз­чину. Глухий звук означає про міс­цеве відкріплення облицювання. Зовнішнім оглядом виявляють трі­щини і відбитості, відпадання плит­ки та інші дефекти на лицьовій поверхні облицювання; кольоровою крейдою помічають межі дефектних зон.

2. Найчастішим дефектом облицю­вання вертикальних поверхонь є:

•  часткове або місцеве відшарування плитки;

•  витягнуті тріщини на лицьовій поверхні облицювання;

•  викривлений малюнок облицювання або дефектна плитка;

•  повністю відкріплені плитки в окремих місцях або на значній ділянці стіни.

Перевірте  свої  знання  з  даного  уроку  за  допомогою   тесту /2rl/3r/t11/u1/urok_1_defekti.mtf

Наступний  Урок 2  Способи усунення непотрібних плиток, очистка поверхонь.